July 4th, 2021

ГОТЕЛЬ "ДНІПРОВСЬКИЙ ПОРТ" (вул. Сагайдачного, 4)

сагайдачного4(1).jpg


У 1894 році, пішовши у відставку в чині поручика, до Києва прибув тоді ще маловідомий літератор Олександр Іванович Купрін. Він попросив відвезти його в найдешевші мебльовані кімнати або готель. Їхали довго, і нарешті, спустившись з крутого спуску, зупинилися на Подолі, на куту вулиць Олександрівської та Боричіва узвозу. В кінці XIX сторіччя тут знаходився дешевий готель "Дніпровський порт". Залишивши речі в кімнаті, Купрін пішов до Дніпра, де допоміг розвантажити баржу з кавунами і заробив півтора рубля. Цього вистачило на обід і вечерю. Так почалося київське життя знаменитого письменника. У номерах, подібних кімнаті Купріна, часто зупинялися купці і ремісники, жили чиновники, студенти, артисти, інваліди. Саме вони стали героями "Київських типів" та "Мініатюр".

В "Дніпровському порту" Олександр Іванович прожив до 1896 року. Його життя в цей час було особливо різноманітне й строкате. Прагнучі, за власним висловом, "видеть все, знать все, уметь все и писать обо всем", письменник охоче змінює професії, спосіб життя, оточення. Одно разу він навіть потрапив у кримінальну історію.

Купрін тоді збирав матеріал про київських босяків. Нові знайомі запросили Олександра Івановича до себе в гості – на знамениту Кукушкіну дачу – одну з головних бандитських "малин", що знаходилась в районі сполучення сучасних Петрівської алеї та Паркової дороги.

На біду Купріна, поліція в той день розпочала в Кукушкіній дачі облаву. Олександр Іванович, колишній офіцер і людина благородна, не зміг кинути своїх нових друзів. Він зі знанням справи організував оборону, в результаті чого потрапив до в'язниці з формулюванням "злонамеренная попытка утопления полицейского чина в Днепре".

Но повернемось до готелю. В оповіданні "По сімейному" Купрін яскраво описав свій тимчасовий притулок: "Я жил тогда в Киеве, в самом начале Подола, под Александровской горкой, в номерах "Днепровская гавань", содержимых бывшим пароходным поваром, уволенным за пьянство, и его женою Анной Петровной – сущей гиеной по коварству, жадности и злобе."

Справжній будинок готелю, що мав два поверхи, не зберігся. Його триповерхове відтворення зведено в 1981–1982 роках. У 1985-му на будинку встановлено бронзову меморіальну дошку з барельєфним портретом Купріна (скульптор Анатолій Кущ, архітектор Петро Купрій).

Наказом Міністерства культури і туризму України № 521/0/16-09 від 13 липня 2009 року споруда визнана пам’яткою історії.

сагайдачного4(1).jpg

сагайдачного4(2).jpg

сагайдачного4(3).jpg


Джерела:
1. "Ностальгия. Киев. Прогулка по старому городу"
2. Звід пам'яток історії та культури України. Енциклопедичне видання у двадцяти восьми томах. Київ. Кн 1. Ч. 2. М–С Відповідальний редактор П.Тронько.– К.: Головна редакція Зводу пам'яток історії та культури України при видавництві "Українська енциклопедія" ім. М.Р. Бажана – 2003 – С. 585–1216.
3. Парнікоза І.Ю. Цивільна забудова Подолу 1850-1917 рр.
4. "Кукушкина дача"
5. "Новий звіт пам'яток історії та культури"