January 30th, 2021

САД КУЧИНСЬКОГО (вул. Боричев Тік / пров. Зелінського)


Подивимось на листівку з першим фунікулером. Уздовж траси канатної дороги розташоване Чортове Беремище, де кияни підносили дари язичницьким богам ("чортам" за версією християн; "беремище" –> "беремя" –> "ноша"). Ідоли стояли на Горі, на тому місці, де згодом Володимир возвів церкву св. Василія. Зараз там розташована споруда МІДа. Після принесення дарів, свята продовжувались вздовж Боричевого Току аж до Андріївської гори.

У XVII столітті цією землею володіла сім'я Кучинських. В грамоті 1694 року царів Іоанна та Петра Олексійовичей Братському монастирю є таки строки: "Двір Катерини Кучинської, що був куплений за тисячу кіп литовських під горою міською, по вулиці, яка лежить від церкви Різдва Христової до площі торгової." Тобто Кучинська володіла землею під Горою, від Різдвяної церкви до Торгової площі. Крім будинку, в маєтку був дуже великий сад.

Пам'ятаючи про язичницькі свята, кияни вважали садибу місцем зборища відьом та упирів. Навіть у раціональному 1900 році Микола Семеновський у своєму "Київ, його святині, давнини та пам'ятки" (7-е видання) без всяких жартів писав, що відьми, які злітаються на шабаш, спочатку відпочивають в саду Кучинського, а потім вже перелітають через Дніпро на лівобережну Лису гору.

Зараз до колишнього саду Кучинського можна пройти повз будинок за адресом провулок Зелінського, 8. Поступово кам'яна дорога переходить в стежку. Краєвид, що там відкривається, нагадує легенди про нечисту силу.









Залишки будинку за адресом пров. Зелінського, 12

Залишки будинку за адресом пров. Зелінського, 10

Колишня садиба на Боричевому Току, 29

Колишня криниця

Колишня криниця



Проглядає Андріївський узвіз

Джерело:
Петр Семилетов  Ересь о Киеве – Самвидав – 2015