Володимир Мазур (kievlyanin2015) wrote,
Володимир Мазур
kievlyanin2015

ГОТЕЛЬ "ДНІПРОВСЬКИЙ ПОРТ" (вул. Сагайдачного, 4)

сагайдачного4(1).jpg


У 1894 році, пішовши у відставку в чині поручика, до Києва прибув тоді ще маловідомий літератор Олександр Іванович Купрін. Він попросив відвезти його в найдешевші мебльовані кімнати або готель. Їхали довго, і нарешті, спустившись з крутого спуску, зупинилися на Подолі, на куту вулиць Олександрівської та Боричіва узвозу. В кінці XIX сторіччя тут знаходився дешевий готель "Дніпровський порт". Залишивши речі в кімнаті, Купрін пішов до Дніпра, де допоміг розвантажити баржу з кавунами і заробив півтора рубля. Цього вистачило на обід і вечерю. Так почалося київське життя знаменитого письменника. У номерах, подібних кімнаті Купріна, часто зупинялися купці і ремісники, жили чиновники, студенти, артисти, інваліди. Саме вони стали героями "Київських типів" та "Мініатюр".

В "Дніпровському порту" Олександр Іванович прожив до 1896 року. Його життя в цей час було особливо різноманітне й строкате. Прагнучі, за власним висловом, "видеть все, знать все, уметь все и писать обо всем", письменник охоче змінює професії, спосіб життя, оточення. Одно разу він навіть потрапив у кримінальну історію.

Купрін тоді збирав матеріал про київських босяків. Нові знайомі запросили Олександра Івановича до себе в гості – на знамениту Кукушкіну дачу – одну з головних бандитських "малин", що знаходилась в районі сполучення сучасних Петрівської алеї та Паркової дороги.

На біду Купріна, поліція в той день розпочала в Кукушкіній дачі облаву. Олександр Іванович, колишній офіцер і людина благородна, не зміг кинути своїх нових друзів. Він зі знанням справи організував оборону, в результаті чого потрапив до в'язниці з формулюванням "злонамеренная попытка утопления полицейского чина в Днепре".

Но повернемось до готелю. В оповіданні "По сімейному" Купрін яскраво описав свій тимчасовий притулок: "Я жил тогда в Киеве, в самом начале Подола, под Александровской горкой, в номерах "Днепровская гавань", содержимых бывшим пароходным поваром, уволенным за пьянство, и его женою Анной Петровной – сущей гиеной по коварству, жадности и злобе."

Справжній будинок готелю, що мав два поверхи, не зберігся. Його триповерхове відтворення зведено в 1981–1982 роках. У 1985-му на будинку встановлено бронзову меморіальну дошку з барельєфним портретом Купріна (скульптор Анатолій Кущ, архітектор Петро Купрій).

Наказом Міністерства культури і туризму України № 521/0/16-09 від 13 липня 2009 року споруда визнана пам’яткою історії.

сагайдачного4(1).jpg

сагайдачного4(2).jpg

сагайдачного4(3).jpg


Джерела:
1. "Ностальгия. Киев. Прогулка по старому городу"
2. Звід пам'яток історії та культури України. Енциклопедичне видання у двадцяти восьми томах. Київ. Кн 1. Ч. 2. М–С Відповідальний редактор П.Тронько.– К.: Головна редакція Зводу пам'яток історії та культури України при видавництві "Українська енциклопедія" ім. М.Р. Бажана – 2003 – С. 585–1216.
3. Парнікоза І.Ю. Цивільна забудова Подолу 1850-1917 рр.
4. "Кукушкина дача"
5. "Новий звіт пам'яток історії та культури"

Tags: Куприн, Сагайдачного улица
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 3 comments