Kiyevlianin Zrm (kievlyanin2015) wrote,
Kiyevlianin Zrm
kievlyanin2015

САДИБА МИХАЙЛА ГЛЯДИКОВСЬКОГО (вул. Боричів Тік, 23)


27 червня 1812 року комісією для будівництва Києво-Подільської частини міста нащадкам священика Покровської церкви Семена Григоровича Глядиковського замість його садиби, яка існувала на цьому місці до пожежі 1811 року, були виділені дві ділянки (сучасні №№ 23/3 та 23а) під спорудження дерев'яних будинків. У 1815-му ці два землеволодіння знову були об'єднані в одну садибу. ЇЇ власником став колезький радник лікар Михайло Семенович Глядиковський.

В історію медицини М.С. Глядиковський увійшов як лікар, що пояснив причину виникнення у поранених "антонового вогню" – зараження крові. Його спричиняли грецькі губки, якими обмивали рани. Глядиковський винайшов для обмивання спеціальну поливальницю, і його нововведення запровадили в усіх медико-хірургічних закладах.

У 1819 році Михайло Семенович возвів на території своєї садиби два нових будинка. Один (№ 23/3) – на розі Боричевого Току та Покровського провулку (зараз – провулок Зелінського) за зразковим проектом, виданим 13 вересня 1813 року. Одноповерховий, дерев'яний, на високому цегляному цоколі, з підвалом. З боку Боричевого Току, всупереч тодішнім обов'язковим для виконання типовим проектам, на фасаді симетрично розташовувались два вікна (вимагалося три, п'ять тощо). У цокольному поверсі — три вікна, одне з яких глухе. Будинок завершався карнизом. В середині XIX століття з боку Боричевого Току був прибудований тамбур зі входом.

Боричів Тік, 23/3. 2001 рік

Другий будинок (№ 23а) був споруджений на червоній лінії вулиці за типовим проектом № 2 – на п'ять вікон. В 1854 році наступний власник садиби О. Михеда возвів нову будівлю – одноповерхову, дерев'яну, на невисокому цоколі, у плані Г-подібну, з анфіладним плануванням. Фасад завершався карнизом. Вікна були прямокутні, з лиштвами та віконницями. Наприкінці 1880-х тодішня власниця садиби дружина колезького радника Марина Степанівна Петрова провела реконструкцію будинку: праворуч був прибудований тамбур із входом, прикрашений трикутним металевим ажурним дашком.

Вулиця Боричів Тік. Зліва дома №№ 23а та 23/3

Зараз обох споруд вже не існує. Замість будинку № 23а стоїть охайний особнячок.

Боричів Тік, 23а. Вигляд до знищення

Боричів Тік, 23а. Сучасний вигляд

Будівля № 23/3 рішенням Виконавчого комітету Київської міськради народних депутатів № 169 від 05 червня 1995 року була визнана пам'яткою архітектури, охоронний номер № 274. Але це не зберегло її від знищення. Охоронна табличка висіла на будинку до 2006 року. Зараз одна з найстаріших споруд Боричева Току повністю зруйнована.

Боричів Тік, 23/3. 2006 рік. Охоронна табличка ще висить

Боричів Тік, 23/3. 2020 рік

Боричів Тік, 23/3. Січень 2021-го


За інформацією інтернет-видання "Наші Гроші" фактичним власником садиби № 23 є екс-депутатка Верховної Ради від комуністичної (!) партії Оксана Калетник. Восени 2014 року Служба безпеки України відкривала стосовно неї кримінальне провадження за сепаратизм. У тому ж році Калетник виїхала з України, однак згодом повернулась.



Джерела:
1. Звід пам'яток історії та культури України. Енциклопедичне видання у двадцяти восьми томах. Київ. Кн 1. Ч. 1. А–Л Відповідальний редактор П.Тронько.– К.: Головна редакція Зводу пам'яток історії та культури України при видавництві "Українська енциклопедія" ім. М.Р. Бажана – 1999 – 584 с.
2. Михайло Бочак, Римма Лякіна  Київський військовий шпиталь під час війни 1812 – 1814 рр.
3. Ностальгия. Киев. Прогулка по старому городу
4. Наші Гроші
5. Культурна спадщина Києва
Tags: Боричев Ток улица, Глядиковский М.С.
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 1 comment